Дослідження систем керування при неповній апріорній інформації
DOI:
https://doi.org/10.20535/1560-8956.21.2012.30685Ключові слова:
Математична модель, апріорна невизначеність, робаста система, спостерігач, нечутливість, домінуючий полюсАнотація
Робота присвячена використанню методів, що базуються на адаптивному або робастому підході при побудові систем керування з нечітко визначеними математичними моделями та неповною апріорною інформацією. Описуються методи з застосуванням системи керування з компенсаційною адаптацією на основі дуального спостерігаючого пристрою, що забезпечує властивості робастості, коли можуть змінюватись по невідомому закону параметри системи та її структура. Наводяться результати експериментальних досліджень перехідних процесів у таких системах керування за різних умов.
Посилання
Петров Б.Н. Принцип инвариантности и условия его применения при расчете линейных и нелинейных сисмем, Труды I Конгресса ИФАК, т. 1, 1960.
Тютюнник А.Г. Оптимальні і адаптивні системи автоматичного керування: Навчальний посібник. Житомир: ЖІТІ, 1998. – 512 с.
Шпіт С.В., Янцеловський С.Г., Ткаченко О.І. Системи автоматичного керування з еталоном – спостерігачем // Адаптивнісистеми автоматичного управління. -2008-№12(32).- с. 145 – 151.
Шпіт С.В., Семчишин А.В. Автономна багатомірна система керування з еталонами – спостерігачами // Адаптивнісистеми автоматичного управління. -2009 - №13(33).- с. .
Шпіт С.В. Дуальнийспостерігач в системах автоматичного керування // Адаптивнісистеми автоматичного управління. -2009 - №14(34).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у нашому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована нашим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у нашому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення рукопису роботи авторами в мережі Інтернет (наприклад, на arXiv.org або на особистих веб-сайтах). Причому рукописи статей можуть бути розміщенні у відкритих архівах як до подання рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання. Це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії, позитивно позначається на оперативності ознайомлення наукової спільноти з результатами Ваших досліджень і як наслідок на динаміці цитування вже опублікованої у журналі роботи. Детальніше про це: The Effect of Open Access.
