Генетичні алгоритми в задачах синтезу маршрутів транспортних систем ГВС

Автор(и)

  • Костянтин Сергійович Гончарук студент 6 курсу кафедри технічної кібернетики НТУ України «КПІ»,

DOI:

https://doi.org/10.20535/1560-8956.18.2011.33475

Ключові слова:

синтез транспортних маршрутів ГВС, задача комівояжера, генетичний алгоритм

Анотація

В статті розглядається проблема побудови транспортних маршрутів ГВС. Пропонується метод вирішення даної задачі як задачі комівояжера за допомогою генетичного алгоритму. Проводиться аналіз існуючих методів рішення задачі комівояжера, з виявленням сильних та слабких сторін, а також обґрунтування причин використання генетичного алгоритму. Будується структура алгоритму для конкретної задачі і на прикладі автор рішає типову задачу за допомогою генетичного алгоритму. Здійснюється дослідження початкової конфігурації алгоритму для даної задачі та проводиться аналіз досліджень для виявлення оптимальної. В результаті автор робить висновок, що використання евристичного генетичного алгоритму є доцільним в задачах з великою кількістю вхідних даних, де рішення точними методами перебору займає недопустимо багато часу і не може використовуватись на практиці.

Посилання

Стаття «Задача комівояжера» [http://ru.wikipedia.org /wiki /задача_комівояжера]

Weisstein E.W. Hamiltonian Circuit [http:// www.http:// mathworld. wolfram.com /HamiltonianCircuit.html]

Нейронні мережі, генетичні алгоритми та нечіткі системи / Рутковська Д., Пилинський М., Рутковський Л. // Гаряча лінія. – 2006. – C. 124-139.

The Royal Road for Genetic Algorithms: Fitness Landscapes and GA Performance / Холланд Дж.Х // Збірник: Toward a Practice of Autonomous Systems; Видавництво: MIT Press. – 1992.

##submission.downloads##

Опубліковано

2011-12-11

Номер

Том 1 № 18 (2011): Адаптивні системи автоматичного управління

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у нашому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована нашим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у нашому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення рукопису роботи авторами в мережі Інтернет (наприклад, на arXiv.org або на особистих веб-сайтах).  Причому рукописи статей можуть бути розміщенні у відкритих архівах як до подання рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання. Це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії, позитивно позначається на оперативності ознайомлення наукової спільноти з результатами Ваших досліджень і як наслідок на динаміці цитування вже опублікованої у журналі роботи. Детальніше про це:  The Effect of Open Access.