Вибір методу оптимізації критеріїв багаторівневої складної агрегатованої системи

Автор(и)

  • Михайло Миколайович Поліщук к.т.н., професор кафедри технічної кібернетики НТУ України “КПІ”, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, автор 37 наукових праць, в тому числі 5 монографій,

DOI:

https://doi.org/10.20535/1560-8956.16.2010.33763

Анотація

Розглянуто задачу синтезу методу оптимізації цільових функції складної агрегатованої системи. Синтез проілюстровано на прикладі технологічного рівня гнучкої комп’юторизованої системи складання, яка має трьохрівневу структуру складального комплексу.

Посилання

Дегтярев Ю. И. Методы оптимизации: Учеб. Пособие для вузов. – М.: Сов. Радио, 1980. – 272 с.

Справочник по оптимизационным задачам в АСУ / В. А. Бункин, Д. Колев, Б. Я. Курицкий, А. Н. Максименко, Ю. А. Сокуренко, А. Стоев. – Л.: Машиностроение, 1984. – 212 с.

Ямпольський Л. С., Полищук М. Н. Оптимизация процессов в гибких производственных системах. К.: Вид-во «Техніка». – 1988 р.

##submission.downloads##

Опубліковано

2010-12-15

Номер

Том 1 № 16 (2010): Адаптивні системи автоматичного управління

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у нашому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована нашим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у нашому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення рукопису роботи авторами в мережі Інтернет (наприклад, на arXiv.org або на особистих веб-сайтах).  Причому рукописи статей можуть бути розміщенні у відкритих архівах як до подання рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання. Це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії, позитивно позначається на оперативності ознайомлення наукової спільноти з результатами Ваших досліджень і як наслідок на динаміці цитування вже опублікованої у журналі роботи. Детальніше про це:  The Effect of Open Access.