Комбінований метод індексування у нереляційних базах даних
DOI:
https://doi.org/10.20535/1560-8956.38.2021.232948Ключові слова:
бази даних, реляційні бази даних, нереляційні бази даних, індексування, бінарні дерева, хешуванняАнотація
Об’єктом дослідження є методи індексування у нереляційних базах даних. У статті був зроблений огляд основних методів індексування, які використовуються у найпоширеніших базах даних. Ця робота базується на основі огляду та аналізу літератури пов'язаної з оптимізацією баз даних. Більшість алгоритмів використовують бінарні дерева для індексування, але існують бази даних, які використовують алгоритм хешування. Хешовані індекси дають високу швидкість доступу до даних, але основною проблемою є колізії. Бінарні дерева не мають такої проблеми, але існують проблеми з великими розмірами індексів та неможливістю використовувати багатопоточность. Комбінований метод надає високу швидкість доступу до даних та менші розміри індексів. Головна мета роботи це адоптувати комбінований алгоритм для нереляційних баз даних у робочому середовищі зі зменшенням розмірів індексів та збільшенням швидкості доступу до даних. Для досягнення мети використовується комбінований метод індексування структури бінарного дерева та хешування. В якості практичної частини було проведено експеримент з порівняння структур даних B-дерева та розширеного хешування. В якості мови програмування використовувалася Java та сам дослід проходив з використанням лише оперативної пам’яті. Результати досліду показали доцільним продовжувати дослідження комбінованого методу індексування з використанням пам’яті жорсткого носія та впровадженням у вихідний код реально існуючої бази даних.
Бібл. 8, іл. 1, табл. 2
Посилання
Корнага Я. І. Методи моніторингу подій та обробки запитів в гетерогенних розподілених базах даних на основі векторно-матричних операцій : дис. канд техн. наук: 05.13.06 / Держ. ун-т телекомунікацій. - Київ, 2015.
Redmond E. Seven Databases in Seven Weeks, 2nd Edition – 358 p., Pragmatic Bookshelf, April, 2018. ISBN-13: 9781680502534.
Grd P., Baca M.. Analysis of B-tree data structure and its usage in computer forensics. URL: https://www.researchgate.net/publication/210381551_Analysis_of_Btree_data_structure_and_its_usage_in_computer_forensics.
Sumit Thakur. Hashing Algorithm And Its Techniques In DBMS. URL: https://whatisdbms.com/hashing-algorithm-and-its-techniques-in-dbms.
MongoDB: Hashed Indexes. URL: https://docs.mongodb.com/manual/core/indexhashed/.
Hongjun Lu, Yuet Yeung Ng, Zengping Tia. T-Tree or B-Tree: Main Memory Database Index Structure Revisited // 2000 IEEE Proceedings 11th Australasian Database Conference. ADC 2000 (Cat. No.PR00528). – IEEE, 2000.
Ohene-Kwofie D., J.Otoo E., Nimako G.. O2-Tree: A Fast Memory Resident Index for In-Memory Databases // 2012 IACSIT International Conference on Information and Knowledge Management (ICIKM 2012). - IACSIT, 2012.
Robert Sedgewick. Algorithms in Java, Third Edition, Parts 1-4: Fundamentals, Data Structures, Sorting, Searching: 3rd Edition – 768 p., Addison-Wesley, 23 July, 2003. ISBN-13 : 9780201361209.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у нашому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована нашим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у нашому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення рукопису роботи авторами в мережі Інтернет (наприклад, на arXiv.org або на особистих веб-сайтах). Причому рукописи статей можуть бути розміщенні у відкритих архівах як до подання рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання. Це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії, позитивно позначається на оперативності ознайомлення наукової спільноти з результатами Ваших досліджень і як наслідок на динаміці цитування вже опублікованої у журналі роботи. Детальніше про це: The Effect of Open Access.
