Програмне забезпечення для віртуальних турів
DOI:
https://doi.org/10.20535/1560-8956.39.2021.247415Ключові слова:
діалогова система, менеджер діалогів, обробка природної мови, віртуальний тур, художня робота, графіки знань, корпус тексту, JavaScript, PythonАнотація
У статті розглядаються методи та засоби реалізації діалогової системи з використанням сучасних технологій обробки природної мови, що дозволить відвідувачам віртуальних художніх виставок отримувати інформацію про виставку, автора та роботи у формі інтерактивної бесіди, яка є побудована за правилами освітня функція в системі «Виставка», яку сучасні веб-сервіси віртуальних виставок не підтримують. Проаналізовано архітектури діалогових систем, класифікатори текстів, корпуси українських текстів, засоби реалізації діалогових систем для веб-додатків на JavaScript
та Python. Виходячи з їх можливостей, недоліків та переваг було обрано інструменти для розробки віртуального довідника. Розглянуто існуючі системи штучного інтелекту для екскурсій, а саме роботи «Promobot» та «Pepper», а також існуючі діалогові системи «Siri» та «Alice». Виявлено та обґрунтовано необхідність створення модуля «Довідник»
у системі «Виставка». Розроблено архітектуру діалогової системи для проведення віртуальних екскурсій у співпраці з веб-сервісом художніх виставок. Результатом стала система діалогу «Exi», яка була інтегрована у веб-сервіс для
організації та проведення художніх виставок «Xolst». Експериментально доведено, що віртуальний гід реалізує необхідний функціонал для проведення екскурсій, підвищує інтерес користувачів до виставки, покращує сприйняття творів мистецтва та створює позитивне емоційне середовище.
Бібл. 29, іл. 5.
Посилання
Fromma J. More than experience? On the unique opportunities of virtual reality to afford a holistic experiential learning cycle / Fromma J., Radiantib J., Wehkingc C., Stieglitza S., Majchrzakb T. A., Brockec J. The Internet and Higher Education. 2021. Vol. 50. P. 1 –14.
DOI: https://doi.org/10.1016/j.iheduc.2021.100804 (accessed 20 October 2021).
Li Y. Art and Technology Exhibition under the Context of Artificial Intelligence. 3rd IFAC Workshop on Cyber-Physical and Human Systems. 2020. Vol. 53, No 5. P. 103–105. DOI: http://doi.org/10.1016/j.ifacol.2021.04.087 (accessed 20 October 2021).
Ємельянов Б. В. Екскурсознавство: навч. посіб. Москва: Радянський спорт, 2007. 216 с.
Indurkhya N., Damerau F. J. Handbook of Natural Language Processing (CRC Machine Learning & Pattern Recognition), 2nd Edition. Chapman & Hall, 2010. 702 p.
Kerpel O. I., Penko V. G. Development of software for the creation of the corpus of the ukrainian language and its use. Informatics and Mathematical Methods in Simulation. 2020. Vol. 10, No 1 –2. P. 23–30. DOI: http://doi.org/10.15276/imms.v10.no1 -2.23 (accessed
October 2021).
Carvajala D. A. L., Moritaa M. M., Bilmesab G. M. Virtual museums. Captured reality and 3D modeling. Journal of Cultural Heritage. 2020. Vol. 45. P. 234–239. DOI: https://doi.org/10.1016/j.culher.2020.04.013 (accessed 20 October 2021).
Gutowski P., Kłos-Adamkiewicz Z. Development of e-service virtual museum tours in Poland during the SARS-CoV-2 pandemic. Knowledge-Based and Intelligent Information & Engineering Systems: Proceedings of the 24th International Conference
KES2020. 2020. P. 2375–2383. DOI: https://doi.org/10.1016/j.procs.2020.09.303 (accessed 20 October 2021).
Gutowski P. Development of Virtual Museums in Poland. Studia Periegetica. 2019. P. 9–32. DOI: http://dx.doi.org/10.26349/st.per.0027.07 (accessed 20 October 2021).
Bieszk-Stolorza B. Impact of the availability of gamified e-guides on museum visit intention / Bieszk-Stolorza B., Dmytrówa K., Eglinskieneb J., Marxc S., Miluniecd A., Muszyńskad A., Niedoszytkoe G., Podlesińskae W., Rostoványif A., Swachad J., Vilsholmg
R. L., Vurzerf S. 25th International Conference on Knowledge-Based and Intelligent Information & Engineering Systems. 2021. P. 4358–4366. DOI: https://doi.org/10.1016/j.procs.2021.09.212 (accessed 20 October 2021).
Vistisen P., Vashanth S., Rameshnath K. K. Applied Gamification in Self-Guided Exhibitions: Lessons Learned from Theory and Praxis. The potential for gamification in digital and analogue places. 2018. P. 29.
Miluniec A., Swacha J. Museum Apps Investigated: Availability, Content and Popularity. E-review of Tourism Research. 2020. Vol. 17, No 5. P. 764–776.
Gaia G., Boiano S., Borda A. Engaging Museum Visitors with AI: The Case of Chatbots. Museums and Digital Culturе. 2019. P. 309–329. DOI: http://dx.doi.org/10.1007/978-3-319-97457-6_15 (accessed 20 October 2021).
Varitimiadis S. Graph Based Conversational AI: Towards a Distributed and Collaborative Multi‐ Chatbot Approach for Museums / Varitimiadis S., Kotis K., Pittou D., Konstantakis G. Applied Sciences. 2021. Vol. 11. DOI: https://doi.org/10.3390/app11199160
(accessed 20 October 2021).
Dale R. The return of the chatbots. Natural Language Engineering. 2016. Vol. 22, No 5. P. 811–817. DOI: https://doi.org/10.1017/S1351324916000243 (accessed 20 October 2021).
Falk J. H., Dierking L. D. The Museum Experience. Routledge, 2011. 224 p.
Александрова Є. В. Віртуальна екскурсія як одна з ефективних форм організації навчального процесу. Історія України. 2010. № 10. С. 22–24.
Promo bot tour guide. URL: https://promo-bot.ru/use-case/tour-guide/ (accessed 20 October 2021).
Robot Pepper. URL: https://www.softbankrobotics.com/emea/en/pepper (accessed 20 October 2021).
Interactive chat game for museum Casa-Museo Boschi Di Stefano. URL: https://www.facebook.com/casemuseobot/about/ (accessed 20 October 2021).
Siri – voice helper. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Siri (accessed 20 October 2021).
Alisa (voice helper). URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Аліса_(голосовий_помічник) (accessed 20 October 2021).
Cai S., Bileschi S., Nielsen E. Deep Learning with JavaScript: Neural networks in TensorFlow.js, 1st Edition. Manning, 2020. 560 p.
Nakano M., Komatani K. A framework for building closed-domain chat dialogue systems. Knowledge-Based Systems. 2020. Vol. 204. DOI: https://doi.org/10.1016/j.knosys.2020.106212 (accessed 20 October 2021).
Rule-based system. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Rule-based_system (accessed 20 October 2021).
Колесников А. В., Кириков И. А. Методология и технология решения сложных задач методами функциональных гибридных интеллектуальных систем. М.: ИПИ РАН, 2007. 387 с.
Li S. Adaptive cross-contextual word embedding for word polysemy with unsupervised topic modeling / Li S., Pan R., Luo H., Liu X., Zhao G. Knowledge-Based Systems. 2021. Vol. 218. DOI: https://doi.org/10.1016/j.knosys.2021.106827 (accessed 20 October 2021).
Мачула О. В., Четвериков Г. Г. Обробка природної мови як частина штучного інтелекту. Public communication in science: philosophical, cultural, political, economic and IT context. 2020. Vol. 2. P. 70–73. DOI: https://doi.org/10.36074/15.05.2020. v2.27 (accessed 20 October 2021).
Кульбака Н. В., Федосова І. В. Розробка веб-орієнтованої системи організації та проведення художніх виставок у віртуальних галереях. Наука та виробництво : зб. наукових праць / ДВНЗ «ПДТУ». Маріуполь, 2019. Вип. 21. С. 184–193.
GradoBank art collection. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Зібрання_(колекція)_образотворчого_мистецтва_Градобанку (accessed 20 October 2021).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у нашому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована нашим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у нашому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення рукопису роботи авторами в мережі Інтернет (наприклад, на arXiv.org або на особистих веб-сайтах). Причому рукописи статей можуть бути розміщенні у відкритих архівах як до подання рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання. Це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії, позитивно позначається на оперативності ознайомлення наукової спільноти з результатами Ваших досліджень і як наслідок на динаміці цитування вже опублікованої у журналі роботи. Детальніше про це: The Effect of Open Access.
