Інтеграція систем з використанням каталогу довідників
DOI:
https://doi.org/10.20535/1560-8956.44.2024.302418Ключові слова:
інформаційні потоки, життєвий цикл, інтеграція систем, архітектураАнотація
Обʼєктом дослідження є організація взаємодії між різнорідними системами та зменшення часу для адміністрування ресурсів компанії, за рахунок впровадження каталогу довідників. Метою роботи є організація взаємодії між різно-
рідними системами та зменшення часу для адміністрування ресурсів компанії, за рахунок впровадження каталогу довідників. Для досягнення мети було запропоновано використати архітектуру із центральним блоком управління замість використання прямого зʼєднання між системами для обміну даними, принцип графа. Розроблено прототип, у якому реалізовано ієрархічну структуру каталогу довідників, каталог користувачів та систем. На основі дослідження та розробленого функціоналу можна формувати вимоги, розширювати систему прав та доступів, інтегрувати з іншими системами.
Бібл. 9, іл. 5
Посилання
Проектування інформаційних систем: Загальні питання теорії проектування ІС (конспект лекцій) [Електронний ресурс]: навч. посіб. для студ. спеціальності 122 «Комп’ютерні науки» / КПІ ім. Ігоря Сікорського; уклад.: О. C. Коваленко, Л. М. Добровська. – Електронні текстові дані (1 файл: 2,02 Мбайт). – Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020. – 192 с. – URL: https://ela.kpi.ua/bitstream/123456789/33651/1/PIS_KL.pdf (дата звернення: 12.01.2024).
Дужак А. О. Інтеграція інформаційних систем / А. О. Дужак, В.Г. Крижановський // Комп'ютерні технології обробки даних: матеріали III Всеукраїнської науково-практичної конференції, 8 грудня 2022 року, м. Вінниця. – 2022. – С. 144-149.
Мороз С. І. Інтеграція інформаційних систем і технологій у побудові інформаційного простору сільськогосподарських підприємств / С. І. Мороз, С. А. Нужна // Ефективна економіка. - 2021. - № 5. – URL: http://www.economy. nayka.com.ua/?op= 1&z=8897 (дата звернення: 12.01.2024). – DOI: 10.32702/2307-2105-2021.5.87.
Шемсединов Т. Г. Метамодель в задачах интеграции информационных систем / Т. Г. Шемсединов // Адаптивні системи автоматичного управління : міжвідомчий науково-технічний збірник. – 2010. – № 17(37). – С. 99–103.
Фіногенов О. Д. Електронний кампус: стан і перспективи / Олексій Дмитрович Фіногенов // Київський політехнік. – 2019. – №20. – С. 4. – URL : https://kpi.ua/files/2019-kp20.pdf (дата звернення: 12.01.2024).
Міністерство освіти і науки України. ЄДЕБО [Електронний ресурс] / Міністерство освіти і науки України – Режим доступу до ресурсу: https://mon.gov.ua/ua/ministerstvo/yedebo (дата звернення: 12.01.2024).
АС «Деканат» [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://vuz.osvita.net/as-dekanat/ (дата звернення: 12.01.2024).
my.kpi.ua – АВТОМАТИЗАЦІЯ ПЛАНУВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В УНІВЕРСИТЕТІ [Електронний ресурс]. – 2021. – Режим доступу до ресурсу: https://osvita.kpi.ua/sites/default/files/files/2_Org_vyboru_magistriv_2021.pdf (дата звернення: 12.01.2024).
Губский А. Н. Общая архитектура системы «Электронный кампус» // Сборник научных трудов SWorld. – 2013. – Вип. 2. – Т. 6. – С. 95–99. – ISSN 2224-0187.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у нашому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована нашим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у нашому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення рукопису роботи авторами в мережі Інтернет (наприклад, на arXiv.org або на особистих веб-сайтах). Причому рукописи статей можуть бути розміщенні у відкритих архівах як до подання рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання. Це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії, позитивно позначається на оперативності ознайомлення наукової спільноти з результатами Ваших досліджень і як наслідок на динаміці цитування вже опублікованої у журналі роботи. Детальніше про це: The Effect of Open Access.