Метод еквівалентного перетворення одного класу лінійних динамічних систем
DOI:
https://doi.org/10.20535/1560-8956.26.2015.45515Ключові слова:
нестаціонарні системи, методи оптимального управління, методи оптимізаціїАнотація
В даній статті розглядається метод еквівалентного перетворення, зміст якого полягає в заміні деякого класу нестаціонарних систем стаціонарними, для яких методи оптимізації добре опрацьовані. Актуальність методу обумовлена тим, що у більшості методів оптимального управління , які розроблені для неперервних систем, задачі розглядаються у часовому просторі з використанням простору станів та теорії матриць. Відомо, що всі реальні об'єкти управління в той чи іншій мірі є нелінійними та нестаціонарними. Аналіз та синтез систем управління для таких об'єктів представляє собою складну математичну проблему, рішення якої до теперішнього часу отримано для деяких окремих випадків.
В результаті використання запропонованого методу, коли відома матриця змінних коефіцієнтів, задача оптимального управління нестаціонарною системою зводиться до рішення задачі оптимального управління еквівалентною стаціонарною системрю, методи рішення якої достатньо відомі та добре опрацьовані.
Посилання
Красовский А.А. Справочник по теории автоматического управления. – М.: Наука, 1987. 712с
Атанс М., Фалб П., Оптимальное управление. – М.: Машиностроение, 1968, 724c.
Дункан В., Коллар А., Фразер Р., Теория матриц и её проложения к дифференциальным уравнениям и динамике. –М.: Иностранная литература., 1950. 448с.
Ланкастер В. Теория матриц. - М.: Наука Гл. ред физ. – мат. литературы. 1972. 272с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у нашому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована нашим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у нашому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення рукопису роботи авторами в мережі Інтернет (наприклад, на arXiv.org або на особистих веб-сайтах). Причому рукописи статей можуть бути розміщенні у відкритих архівах як до подання рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання. Це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії, позитивно позначається на оперативності ознайомлення наукової спільноти з результатами Ваших досліджень і як наслідок на динаміці цитування вже опублікованої у журналі роботи. Детальніше про це: The Effect of Open Access.
