Синергія та темподинаміка вдосконалення моделі кібернетичних загроз ядерних об'єктів

Автор(и)

  • Володимир Михайлович Бурлаков к.т.н., доцент, ст.н.с., Україна
  • Володимир Григорович Кононович к.т.н., доцент., Україна
  • Ірина Володимирівна Кононович

DOI:

https://doi.org/10.20535/1560-8956.32.2018.145608

Ключові слова:

інформаційна безпека, кібербезпека, ядерна безпека, критично важливі об’єкти, проектні загрози, модель динамічної системи, циклічне управління

Анотація

Метою роботи є створення синергійної моделі проектних загроз інформаційній, кібернетичній та ядерній безпеці критично важливих об’єктів ядерної енергетики України Для досягнення мети вирішуються завдання: формулювання принципів побудови проектної моделі кіберзагроз автоматизованим системам технологічного й адміністративного управління, важливих для забезпечення ядерної безпеки; складання переліку проектних кіберзагроз із урахуванням цільової діяльності підприємства, особливостей і вразливостей об’єктів ядерної сфери; розроблення формалізованої дискретної математичної моделі періодичного вдосконалення переліку проектних кіберзагроз.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-09-21

Номер

Том 1 № 32 (2018): Адаптивні системи автоматичного управління

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у нашому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована нашим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у нашому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення рукопису роботи авторами в мережі Інтернет (наприклад, на arXiv.org або на особистих веб-сайтах).  Причому рукописи статей можуть бути розміщенні у відкритих архівах як до подання рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання. Це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії, позитивно позначається на оперативності ознайомлення наукової спільноти з результатами Ваших досліджень і як наслідок на динаміці цитування вже опублікованої у журналі роботи. Детальніше про це:  The Effect of Open Access.