Автоматизована система утилізації твердих відходів
DOI:
https://doi.org/10.20535/1560-8956.38.2021.233195Ключові слова:
утилізація твердих відходів, автоматизація, «розумне» містоАнотація
У статті розглядається така проблема сьогодення як утилізація твердих відходів. Більшість сфер промисловості, економіки, інфраструктури та інших галузей переходять на етап залучення автоматизованих систем, що значно покращує ефективність та зменшує ризики виникнення помилок. Проблема, яка описана в даній статті, має ряд обме-
жень, що накладаються на обрання виду утилізації сміття та способу залучення автоматизованих систем. Основними обмеженнями є мінімальний вплив утилізації на навколишнє середовище, близькість до населених пунктів задля зменшення транспортних витрат та мінімально можлива вартість проекту. На основі рівності балансу річних відходів запропоновано підхід створення передумов до виробництва замкненого циклу. Задля більш якісного проектування автоматизованої системи утилізації сміття було зроблено аналіз існуючих рішень. Одне з найпоширеніших – побудова санітарного полігону – було описано в цій статті. Цей підхід має доволі низьку собівартість, є легким для побудови та підтримки його роботи. Також було розглянуто недоліки цієї системи, наприклад, цей підхід дуже згубно діє на
навколишнє середовище і є нестійким до критичних ситуацій. Проаналізувавши вищезазначені проблеми та обмеження, запропоновано рішення побудови спеціального полігону з використанням датчиків моніторингу навколишнього середовища для збору необхідної інформації та правильного реагування на неї. Для побудови полігону використовуються лише недорогі екологічні матеріали, що зменшує його собівартість. Дана система включає в себе можливість участі у економіці замкненого циклу, адже виділені речовини можуть бути використані у вигляді добрив, а
отримана сировина – у вигляді вторинної сировини. Також отримана з датчиків інформація надсилається до мережі «розумного» міста для інформування населення.
Бібл. 4, іл. 2.
Посилання
Петрук В.Г. Управління та поводження з відходами. Частина 2. Тверді побутові відходи. Навчальний посібник / В.Г. Петрук, І.В. Васильківський, С.М. Кватернюк, П.М. Турчик. – Вінниця: ВНТУ. – 2015. – С. 13-15.
Gopal M. Methods of Solid Waste Disposal and Management [Електронний ресурс] / M. Gopal. – 2013. – Режим доступу до ресурсу: https://theconstructor.org/environmental-engg/methods-of-solid-waste-disposal/4721/.
Patel K. Internet of Things-IOT: Definition, Characteristics, Architecture, Enabling Technologies, Application & Future Challenges / K. Patel, S. Patel, P. Scholar, C. Salazar. – International Journal of Engineering Science and Computing. – 2016. – DOI: 10.4010/2016.1482.
Мелкумян К. Ю. Автоматизована система сортування та збору відходів / K. Ю. Мелкумян, О. В. Сягровський. – Адаптивні системи автоматичного управління. – 2020. – №1(36) – ISSN 1560-8956.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у нашому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована нашим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у нашому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення рукопису роботи авторами в мережі Інтернет (наприклад, на arXiv.org або на особистих веб-сайтах). Причому рукописи статей можуть бути розміщенні у відкритих архівах як до подання рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання. Це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії, позитивно позначається на оперативності ознайомлення наукової спільноти з результатами Ваших досліджень і як наслідок на динаміці цитування вже опублікованої у журналі роботи. Детальніше про це: The Effect of Open Access.