Розробка предметно-орієнтованих інноваційних програмних продуктів на основі систем штучного інтелекту
DOI:
https://doi.org/10.20535/1560-8956.44.2024.302414Ключові слова:
інноваційний програмний продукт, багатоальтернативність, невизначеність, інформаційна модель, прийняття рішень, інтелектуальна система підтримки прийняття рішеньАнотація
Відомо, що знання про об'єкт, що розробляється, в даному випадку інноваційному програмному продукті, визначають структуру системи управління його розробкою. Це справедливо системи управління розробкою більшості об'єктів різної
фізичної природи та його призначення. Однак програмні продукти мають важливу особливість: знання про них мають відносно велику динамічну складову, настільки велику, що її часто доводиться враховувати навіть у оперативному управлінні. Високий рівень обґрунтованості інноваційних рішень у процесі управління розробкою інноваційного програмного продукту може бути досягнутий без сильних когнітивних здібностей розробника стосовно програмного продукту. Це з еволюцією знань у предметної області. У статті пропонується інфологічна модель процесу управління
розробкою інноваційного програмного продукту. Сутність запропонованого підходу у тому, що розробка інноваційного програмного продукту сприймається як інформаційний об'єкт, який змістовно і структурно змінюється у його створення. Запропоновано структуру інтелектуальної системи підтримки прийняття рішень, що дозволяє приймати інноваційні рішення на кожному етапі процесу розробки інноваційного програмного продукту.
Бібл. 19, іл. 7
Посилання
Agustin Yague. Analyzing software product innovation assessment by using a systematic literature review/ Hawaii International Conference on System Science, IEEE, 2014. -P.5049-5058. DOI 10.1109/HICSS.2014.620.
Paul Quintas. A product-process model of innovation in software development/Journal of Information Technology, volume 9, 1994. -Р.3–17.
Paul Quintas. Programmed Innovation? Trajectories of Change in Software Development / Information Technology & People, Vol.7, No. 1, 1994. - P.25-47.
Lipaev V.V. and others. Technology of designing complexes of automated control systems programs. - M.: Radio and Communications, 1983. - 235 p.
Boham B.W. Software engineering design. - M.: Radio and Communications, 1985. - 512 p.
Vendrov A.M. CASE technologies. Modern methods and tools for designing information systems. - M.: Finance and Statistics, 2000. - 352p.
Winston W. Royce Managing the Development of Large Software Systems Proc. IEEE WESKON, 1970, №6. –pp. 1-9.
Orlov S.A. Software development technologies. – SPb.: Peter. -2002. – 464 p.
Richard W. Selby. Software Engineering: Barry W. Boehm's Lifetime Contributions to Software Development, Management, and Research. — John Wiley & Sons, 2007. - 832 р.
Dustin E., Reshka D., Paul D. Automated software testing. – M.: Lori. -2003. – 590 p.
Solovyov N. A., Chernoprudova E. N. Automation systems for software development. – Orenburg: LLC IPK “University”, 2012. – 230 p.
Stenin A., Melkumyan K., Soldatova M., Polshakova O. Infological model development of innovative software product / Adaptive automatic control systems. No. 1 (38), 2021. - Р. 18-27.
Osipov V. P., Sivakova T.V., Sudakov V.A., Nechaev Yu.I. Intellectual core of the decision support system / / Preprints of the IPM named after M. V. Keldysh. 2018. No. 205. 23p. DOI: 10.20948/prepr-2018-205 URL: http://library.keldysh.ru/preprint.asp?id=2018-205.
Kaklauskas A. Intelligent Decision Support Systems. In book: Biometric and Intelligent Decision Making Support. Intelligent Systems Reference Library. Vilnius Gediminas Technical University, 2015. –P.31-85. DOI: 10.1007/978-3-319-13659-2_2.
Barseghyan A.A., Kupriyanov M.S., Stepanenko V.V., Kholod I.I. Data analysis technology. Data Mining, Visual Mining, Text Mining, OLAP. - St. Petersburg: Publishing house BHV, 2007. -384 p.
Ostrovskaya K.Yu. Further research into methods of intelligent data analysis for processing test results. System technologies, No. 4(129), 2020. -P.146-157. DOI 10.34185/1562-9945-4-129-2020-1.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у нашому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована нашим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у нашому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення рукопису роботи авторами в мережі Інтернет (наприклад, на arXiv.org або на особистих веб-сайтах). Причому рукописи статей можуть бути розміщенні у відкритих архівах як до подання рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання. Це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії, позитивно позначається на оперативності ознайомлення наукової спільноти з результатами Ваших досліджень і як наслідок на динаміці цитування вже опублікованої у журналі роботи. Детальніше про це: The Effect of Open Access.
