Прийняття рішень в умовах невизначеності при автоматизованому тестуванні програмних продуктів
DOI:
https://doi.org/10.20535/1560-8956.21.2012.30661Ключові слова:
програмний продукт, якість, автоматизоване тестування, прийняття рішень, невизначеність, критерій ГурвіцаАнотація
Розглядається методика проведення автоматизованого тестування програмного продукту зі складною логікою, шляхом застосування та модифікації таблиць прийняття рішень. При умові наявності декількох альтернативних дій для певної комбінації умов застосовано методи прийняття рішень в умовах невизначеності, зокрема критерій Гурвіца для визначення корисності виконання тієї чи іншої стратегії в залежності від заданих ресурсів на проведення тестування для забезпечення максимально можливої якості програмного продукту.
Посилання
Таблицы принятия решений: техника проведения тестирования с использованием Functional Tester от IBM Rational [Електронний ресурс]:–2006. – Режим доступу: http://www.interface.ru/home.asp?artId=1170
Ларичев О.И. Теория и методы принятия решений: Учебник. – М.: Логос, 2000. – 296с.:ил.
Черноруцкий И.Г. Методы принятия решений. – Спб.: БХВ-Петербург, 2005. –416с.:ил.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у нашому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована нашим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у нашому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення рукопису роботи авторами в мережі Інтернет (наприклад, на arXiv.org або на особистих веб-сайтах). Причому рукописи статей можуть бути розміщенні у відкритих архівах як до подання рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання. Це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії, позитивно позначається на оперативності ознайомлення наукової спільноти з результатами Ваших досліджень і як наслідок на динаміці цитування вже опублікованої у журналі роботи. Детальніше про це: The Effect of Open Access.