Макропроцес прискорення розробки проектів
DOI:
https://doi.org/10.20535/1560-8956.45.2024.313063Ключові слова:
система, фактори якості, гнучкість, ефективність, аналіз, дизайн, реалізація, рівень абстракції, специфікація, інтеграція, деревоАнотація
Починаючи з 1980-х років і до сьогодні, зберігається тенденція розробки надпланових і надбюджетних проектів програмного забезпечення. У 2023 році, згідно з річним звітом BCG, кількість таких проектів досягла захмарних 84% на рік. Висока тенденція зберігається, незважаючи на те, що команди розробки застосовують надійні перевірені часом та новітні ефективні підходи, такі як ООП, шаблони мікросервісів або програмування ШІ; компанії запроваджують плоску ієрархію, наймають коачів і розроблюють нову культуру спілкування для покращення комунікації в командах для підвищення швидкості розробки тощо. Для того, щоб стабілізувати та зменшити тенденцію росту можна покращити макропроцес розробки. Макропроцес задає основний алгоритм процесу розробки, і може бути поповнений новими правилами вибору підходів до виконання кроків та перевірки їх ефективності. Однак на сьогодні підходи все ще не структуровані у вигляді цілісної системи через що не мають взаємовиключних організованих правил використання. Щоб структурувати підходи або знайти спосіб визначення потрібного для того, який підхід використовувати на основі інформації про проблему, було проведено дослідження. У статті описано дослідження якості програмних систем, підходів, які формують якість систем, причин поточного стану якості системи (як наслідок використаних підходів) та способу виведення унікального набору підходів для кожної системи, який би відображався в коді на основі складності домену та розрахованих еволюційних шляхів системи. Новий спосіб реконструює існуючий макропроцес для підвищення передбачуваності розвитку систем шляхом імітації бізнес-області, таким чином підвищуючи точність, гнучкість, надійність і ефективність області. Більш передбачувана еволюція системи веде до більш передбачуваного бюджету та планування часу.
Бібл. 17, іл. 3, табл. 5
Посилання
Johnson J. CHAOS Report Project Outcome Results, 2015. URL: https://www.standishgroup.com/sample_research_files/CHAOSReport2015-Final.pdf (дата звернення: 09.08.2024)
Boston Consulting Group. Progress in a Year of Adversity, 2021.
Weaver P. Do 80% of organizations average a project failure rate of 80%?. 2023.
Flyvbjerg B. The Empirical Reality of IT Project Cost Overruns: Discovering A Power-Law Distribution. 2022.
Tamburri D. A. Success and Failure in Software Engineering: Journal “IEEE Transactions on Engineering Management”. 2020. С. 1-13.
Pinto J. The Causes of Project Failure December. 1990.
Shaw M. Software Architecture: Perspectives on an Emerging Discipline. 1996.
Booch G. Object-Oriented Analysis and Design with Applications. 2007.
Jacobson I. Object-Oriented Software Engineering: A Use Case Driven Approach. Addison-Wesley. 1992.
Shlaer S., Mellor S. J. The Shlaer-Mellor Method. Project Technology, Inc. 1988.
Abbott R. A laboratory for teaching object-oriented thinking. 1989.
Evans E.. Domain-Driven Design: Tackling Complexity in the Heart of Software. Addison-Wesley Professional. 2003.
Linevych O., Lisovychenko O. Software evolution from system perspective / Interdepartmental scientific-technical journal «Adaptive systems of automatic control».- 2024.- № 1 (44).-Р.103-110.
Gamma E. Design Patterns: Elements of Reusable Object-Oriented Software. Addison-Wesley Professional. 1994.
Hophe G., Woolf B. Enterprise Integration Patterns: Designing, Building, and Deploying Messaging Solutions. Addison-Wesley Professional. 2003.
Higginbotham J. Principles of Web API Designing. Pearson Addison-Weasley. 2021.
Progress in a Year of Adversity 2020 Annual Sustainability Report April 2021. https://web-assets.bcg.com/40/84/80b567044409b74c32806275a3c1/bcg-2020-annualsustainability-report-apr-2021-r2.pdf (дата звернення: 08.07.2024
##submission.downloads##
Опубліковано
Версії
- 2024-10-31 (2)
- 2024-10-10 (1)
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у нашому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована нашим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у нашому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення рукопису роботи авторами в мережі Інтернет (наприклад, на arXiv.org або на особистих веб-сайтах). Причому рукописи статей можуть бути розміщенні у відкритих архівах як до подання рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання. Це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії, позитивно позначається на оперативності ознайомлення наукової спільноти з результатами Ваших досліджень і як наслідок на динаміці цитування вже опублікованої у журналі роботи. Детальніше про це: The Effect of Open Access.