Використання інтелектуального аналізу даних для прогнозування тривалості ревізії для органів ДКРС
DOI:
https://doi.org/10.20535/1560-8956.15.2009.33843Анотація
У статті розглядається задача визначення залежності тривалості ревізії від суми фінансування, яка виділялася об’єкту контролю. Математичний запис задачі поданий із використанням поліному Колмогорова-Габора. Показана ефективність одночасного застосування методу групового обрахування аргументів та методу кластеризації. Отримані коефіцієнти залежності для часткового випадку, наведені графіки залежностей початкових даних та даних, отриманих при моделюванніПосилання
Kantardzic M. Data Mining: Concepts, Models, Methods, and Algorithm: John Wiley & Sons, 2003.
Ивахненко А.Г. Системы эвристической самоорганизации в технической кибернетике. - Киев: "Техніка", 1971. - 392 с.
Ивахненко А.Г. Долгосрочное прогнозирование и управление сложными системами. - Киев: "Техніка", 1975. - 311 с.
Богушевская Н.В., Плакса А.С., Ягодкина Е.В. Подсистема планирования в рамках системы поддержки принятия решений для органов Государственной контрольно-ревизионной службы//Науковий вісник Кременчуцького університету економіки, інформаційних технологій та управління «Нові технології». - 2009.-№1(23). - с.165
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у нашому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована нашим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у нашому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення рукопису роботи авторами в мережі Інтернет (наприклад, на arXiv.org або на особистих веб-сайтах). Причому рукописи статей можуть бути розміщенні у відкритих архівах як до подання рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання. Це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії, позитивно позначається на оперативності ознайомлення наукової спільноти з результатами Ваших досліджень і як наслідок на динаміці цитування вже опублікованої у журналі роботи. Детальніше про це: The Effect of Open Access.
