Використання методів теорії ідентифікації при аналізі та оптимізації обчислювальних процесів

Автор(и)

  • Олексій Сергійович Ліхоузов провідний програміст, ООО Арт-майстер,

DOI:

https://doi.org/10.20535/1560-8956.12.2008.34148

Анотація

При аналізі обчислювальних процесів в системах Oracle, заснованих на SQL, не завжди є можливість проводити тестування коду в ідеальних умовах - або процес SQL виконується не на виділеній машині, отже, апаратні засоби мають потужність, що довільно варіюється, або при написанні коду немає можливості працювати з великим об'ємом даних. Рішенням в даній ситуації може стати використання методів теорії ідентифікації для побудови моделі процесу. Ці методи розраховані на роботу із даними, що мають похибку, тому дадуть точніший результат. Серед них найбільш відповідними для вирішення даного завдання є рекурентний регресійний метод, різні варіанти методу стохастичних апроксимацій і метод послідовного навчання.

Посилання

Holmes, J.A., “Seven Deadly SQL Traps and How to Avoid Them”/ SELECT Magazine, Vol. 6, № 4, July 1999, IOUG-A, pp. 22-26.

Holmes, J.A., “Leveraging Oracle Performance Tuning Tools Using Simple Mathematical Techniques”/ SELECT Magazine, Vol. 5, № 4, July 1998, IOUG-A, pp. 36-42.

Ниемек Р.Дж. “Oracle9i. Оптимизация производительности. Советы и методы”/ М.: Издательство «Лори» Издательский дом «Питер», 2007-726с.

Гроп Д. “Методы идентификации систем”/ М., Мир, 1979.

Сейдж А., Мелса Дж “Идентификация систем”/ М.,Наука,1974.

Эйкхофф П., “Основы идентификации систем управления”/ М., Мир, 1975.

##submission.downloads##

Опубліковано

2008-12-16

Номер

Том 1 № 12 (2008): Адаптивні системи автоматичного управління

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у нашому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована нашим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у нашому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення рукопису роботи авторами в мережі Інтернет (наприклад, на arXiv.org або на особистих веб-сайтах).  Причому рукописи статей можуть бути розміщенні у відкритих архівах як до подання рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання. Це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії, позитивно позначається на оперативності ознайомлення наукової спільноти з результатами Ваших досліджень і як наслідок на динаміці цитування вже опублікованої у журналі роботи. Детальніше про це:  The Effect of Open Access.