Еволюційний метод структурно-параметричного синтезу нейронних мереж
DOI:
https://doi.org/10.20535/1560-8956.12.2008.34150Анотація
Розглядається проблема структурно-параметричного синтезу нейромережних моделей. Розроблено метод еволюційної оптимізації для побудови нейронних мереж, що дозволяє вибирати оптимальну структуру нейронної мережі, налагоджуючи при цьому значення вагових коефіцієнтів і зсувів, та використовує спеціальні оператори схрещування й мутації, що зменшують кількість зв’язків у мережі. Проведено експерименти по синтезу діагностичних моделей залежностей різних форм пієлонефритів від параметрів загального аналізу крові.
Посилання
Круглов В.В., Борисов В.В. Искусственные нейронные сети: Теория и практи-ка. – М.: Горячая линия-Телеком, 2001. – 382 с.
Yao X. Evolving Artificial Neural Network // Proceedings of the IEEE. – 1999. – № 9(87). – P. 1423–1447.
Интеллектуальные средства диагностики и прогнозирования надежности авиадвигателей: Монография / В.И. Дубровин, С.А. Субботин, А.В. Богуслаев, В.К. Яценко. – Запорожье: ОАО “Мотор-Сич”, 2003. – 279 с.
Каллан Р. Основные концепции нейронных сетей. – М.: Издательский дом "Вильямс", 2001. – 287 с.
Haupt R., Haupt S. Practical Genetic Algorithms. – New Jersey: John Wiley & Sons, 2004. – 261 p.
Gen M., Cheng R. Genetic algorithms and engineering design. –
New Jersey: John Wiley & Sons, 1997. – 352 p.
The Practical Handbook of Genetic Algorithms. Volume II. New Frontiers / Ed. L.D. Chambers. – Florida: CRC Press, 2000. – 421 p.
Тиктинский О.Л., Калинина С.Н. Пиелонефриты. – СПб.: МАЛО Медиапресс, 1996. – 238 с.
Дубровин В.И., Колесник Н.В., Субботин С.А. Нейросетевая дифференциаль-ная диагностика острых пиелонефритов // Сборник трудов научно-технической конференции “Нейроинформатика–2003”, 29–31 января 2003 г. – М.: МИФИ, 2003. – С. 86–93.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у нашому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована нашим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у нашому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення рукопису роботи авторами в мережі Інтернет (наприклад, на arXiv.org або на особистих веб-сайтах). Причому рукописи статей можуть бути розміщенні у відкритих архівах як до подання рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання. Це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії, позитивно позначається на оперативності ознайомлення наукової спільноти з результатами Ваших досліджень і як наслідок на динаміці цитування вже опублікованої у журналі роботи. Детальніше про це: The Effect of Open Access.