Аналіз ступеня доказу основних методів оптимального управління та областей їх застосування
DOI:
https://doi.org/10.20535/1560-8956.7.2004.37557Анотація
Виконано аналіз методів оптимального управління з точки зору повноти їх доведення, можливих областей застосування та методологічної важливості. Показано, що принцип максимуму не справедливий для об’єктів загального виду, а для звичайних об’єктів він відразу випливає з методу класичного варіаційного числення шляхом зняття в останньому умови неперервності управління та пошуку управління з умови оптимальності функціонала Лагранжа по управлінню без застосування умови його стаціонарності по управлінню. Показані методологічна важливість методу динамічного програмування та його недоказовість для об’єктів не визначених станом.
Посилання
В.А.Бесекерский, Е.П.Попов Теория систем автоматического регулирования // Москва: Наука, 1972.-с. 768.
Алексеев В.М., Тихомиров В.М, Фомин С.В. Оптимальное управление // Москва: Наука, 1979.- с. 429.
Понтрягин Л.С., Болтянский В.Г., Гамкрелидзе Р.В., Мищенко Е.Ф. Математическая теория оптимальных процессов // Издательство 4-е, перераб. и доп., Москва: Наука, 1983.- с. 392.
Сейдж Э.П., Уайт Ч.С. Оптимальное управление системами // Москва: Радио и связь, 1982.- с. 396.
Bellman R. Mathematical Optimization Techniques // University or California Press, Berkeley, 1963.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у нашому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована нашим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у нашому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення рукопису роботи авторами в мережі Інтернет (наприклад, на arXiv.org або на особистих веб-сайтах). Причому рукописи статей можуть бути розміщенні у відкритих архівах як до подання рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання. Це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії, позитивно позначається на оперативності ознайомлення наукової спільноти з результатами Ваших досліджень і як наслідок на динаміці цитування вже опублікованої у журналі роботи. Детальніше про це: The Effect of Open Access.
