Математичні характеристики багатоканальних інформаційних систем з шумоподібно кодованими сигналами
DOI:
https://doi.org/10.20535/1560-8956.7.2004.37568Анотація
В статті розглянуті часові діаграми і математичні моделі сигналів. Наведені методи розширення спектру частот цифрових повідомлень які передаються. Також розглянуті кореляційні властивості шумоподібних сигналів і здобуті їх автокореляційні функції.
Посилання
Габидулин Э.М., Афанасьев В.Б. Кодирование в радиоэлектронике.-М.: Радио и связь, 1986.
Варакин Л.Е. Системы связи с щумоподобными сигналами.- М.: Радио и связь 1985, 1985.-384С
Методичні вказівки для виконання лабораторних робіт з дисціпліни “Цифрова електроніка та ЕОМ в системах управління” для магістрів спеціальності 8.091.401 “Системи управління і автоматики”. /Корніловський В.П., Корніловська Н.В., Головащенко Н.В.-Херсон, ХДТУ, 2003, с19,Укр.мовою.
Смирнов Н.И. Проектирование микроэлектронных устройств обработки шу-моподобных сигналов. Часть 1. Корреляционные свойства ШПС. Учебное по-собие. М.:МЭИС. 1988.
Головащенко Н.В., Боярчук В.П. Аппаратурный состав для улучшения свойств трактов приёма-передачи информации в системах промышленной ав-томатики. – ААЭКС № 1 (11) Херсон – 2003. – с.58-61
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у нашому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована нашим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у нашому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення рукопису роботи авторами в мережі Інтернет (наприклад, на arXiv.org або на особистих веб-сайтах). Причому рукописи статей можуть бути розміщенні у відкритих архівах як до подання рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання. Це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії, позитивно позначається на оперативності ознайомлення наукової спільноти з результатами Ваших досліджень і як наслідок на динаміці цитування вже опублікованої у журналі роботи. Детальніше про це: The Effect of Open Access.