Використання вейвлет-перетвотення для представлення мовних сигналів у задачі розпізнавання мови

Автор(и)

  • Леся Олександрівна Фаніна кафедри Технічної кібернетики Херсонського державного технічного університету,

DOI:

https://doi.org/10.20535/1560-8956.7.2004.37575

Анотація

Розглянуто можливість представлення мовних сигналів в задачі розпізнавання мови за допомогою вейвлет-перетворення.

Посилання

Винцюк Т.К. Анализ, распознавание и интерпретация речевых сигналов. – К.: Наукова думка, 1987.

Е.И. Бовбель, И.Э. Хейдеров. Статистические методы распознавания речи: скрытые Марковские модели // Зарубежная радиоэлектроника. Успехи совре-менной радиоэлектроники. 1998 №3, С.45-65.

Астафьева Н.М. Вейвлет-анализ: основы теории и примеры применения // Ус-пехи физических наук. - Ноябрь 1996. – Том 166. - №11. – С.1145-1170.

Дремин И.М., Иванов О.В., Нечитайло В.А. Вейвлеты и их использование // Успехи физических наук. - Май 2001. – Том 171. - №5. – С.465-501

Касап А.М., Фаніна Л.О. Використання вейвлет-перетворення для фільтрації мовних сигналів // Proceedings of 7-th INTERNATIONFL MODELLING SCOOL of AMSE-UAPL. 12-17 September 2002, Alushta – Ukraine.

##submission.downloads##

Опубліковано

2004-02-10

Номер

Том 1 № 7 (2004): Адаптивні системи автоматичного управління

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у нашому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована нашим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у нашому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення рукопису роботи авторами в мережі Інтернет (наприклад, на arXiv.org або на особистих веб-сайтах).  Причому рукописи статей можуть бути розміщенні у відкритих архівах як до подання рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання. Це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії, позитивно позначається на оперативності ознайомлення наукової спільноти з результатами Ваших досліджень і як наслідок на динаміці цитування вже опублікованої у журналі роботи. Детальніше про це:  The Effect of Open Access.