Розширення функціоналу електронного біометричного паспорта для застосування в електронному документообігу
DOI:
https://doi.org/10.20535/1560-8956.25.2014.38821Ключові слова:
захист інформації, електронний біометричний паспорт, електронний цифровий підпис, інфраструктура відкритих ключівАнотація
У статті проаналізовано концепцію застосування електронного біометричного паспорта (далі – ЕБП) як засобу електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП). Описано прототип такого паспорта.
Виділено технічну платформу на якій можлива реалізація вказаної концепції. Програмна частина розроблена на основі відкритого програмного продукту Java Machine Readable Travel Documents (імплементація вимог Міжнародної організації цивільної авіації до реалізації електронних паспортів) та інших програмних продуктів, які забезпечують криптографічний захист інформації та безпечну взаємодію з електронними картками. Розроблений прототип складається з трьох модулів: модуль взаємодії з логічною структурою даних ЕБП, модуль взаємодії з відкритим ключем активної автентифікації та модуль взаємодії з особистим ключем активної автентифікації. Описано ключові елементи кожного модуля.
Отримані результати дозволяють спростити доступ громадян до послуг ЕЦП та прискорити процес впровадження системи електронного урядування на території УкраїниПосилання
Об организации предоставления государственных и муниципальных услуг: Федеральный закон Российской Федерации от 27.07.2010 г. N 210-ФЗ // Российская Газета - Федеральный выпуск. 30.07. 2010. №5247.
Электронное голосование в Эстонии:
https://www.valimised.ee/ru/uldkirjeldus.
Закон Естонии об удостоверяющих личность документах от 12.01.2012г.: http://mvd.riga.lv/uploads/documents/152.Personu_apliecinosu_rus.pdf.
E-Government Survey 2012. E-Government for the People // United Nations, New York, 2012: http://unpan1.un.org/intradoc/groups/public/documents/un/unpan048065.pdf.
Машиносчитываемые проездные документы. Часть 1. Машиносчитываемые паспорта. Том 2. Спецификации на электронные паспорта со средствами биометрической идентификации. Издание шестое – 2006 // Международная организация гражданской авиации. – ИКАО: http://www.icao.int/publications/Documents/9303_p1_v2_cons_ru.pdf.
Java Card: http://www.oracle.com/us/technologies/java/embedded/card/overview/index.html.
jCardSim – Java Card Runtime Environment Simulator:
JMRTD: An Open Source Java Implementation of Machine Readable Travel Documents:
The Legion of the Bouncy Castle:
Електронні підписи й інфраструктури (ESI) алгоритми та параметри безпе-чних електронних підписів. Частина 1. Геш-функції й асиметричні алгори-тми (ETSI TS 102 176-1 V2.0.0 (2007-11), IDT): ДСТУ ETSI TS 102 176-1:2009 (Проект):
http://dep145.org.ua/uk/node/96.
PKCS#11 Signer For Java:
http://sourceforge.net/projects/pkcs11signer.
Про електронний цифровий підпис: Закон України від 22.05.2003р № 852-IV // Голос України. Від 27.06.2003. № 119.
Наказ міністерства юстиції України від 20.08.2012 № 1236/5/453 "Про за-твердження вимог до форматів, структури та протоколів, що реалізуються у надійних засобах електронного цифрового підпису", зареєстрований в Мі-ністерстві юстиції України від 20 серпня 2012 р. За № 1398/21710:
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у нашому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована нашим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у нашому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення рукопису роботи авторами в мережі Інтернет (наприклад, на arXiv.org або на особистих веб-сайтах). Причому рукописи статей можуть бути розміщенні у відкритих архівах як до подання рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання. Це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії, позитивно позначається на оперативності ознайомлення наукової спільноти з результатами Ваших досліджень і як наслідок на динаміці цитування вже опублікованої у журналі роботи. Детальніше про це: The Effect of Open Access.