Факторний аналіз в оцінці діяльності експерта-аналітика
DOI:
https://doi.org/10.20535/1560-8956.26.2015.45524Ключові слова:
факторный анализ, метод Терстоуна, эксперт-аналитик, аналитическая лаборатория, надежность (безошибочность)Анотація
Надійність експерта-аналітика в даній статті розглядається з точки зору впливу різних параметрів як на рівень професійної підготовки, так і на психологічну стійкість, які мають місце в певних умовах роботи. Такий підхід дозволяє не тільки констатувати причину помилки, але й оцінити її як випадковий або закономірний прояв функціональних можливостей, які властиві даному експерту або певній категорії експертів(об’єднаної за принципом спільності професії та віку і т.д.), і на цій основі розробляти рекомендації щодо попередження помилок. В якості основного метода факторного аналізу запропоновано метод Терстоуна, алгоритм використання якого показаний на прикладі вирішення двухфакторної задачі. На практиці число факторів часто виявляється більше двох, що, зрозуміло, ускладнює їх геометричне представлення і статистичний аналіз, але не змінює істоти розглянутої процедури.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у нашому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована нашим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у нашому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення рукопису роботи авторами в мережі Інтернет (наприклад, на arXiv.org або на особистих веб-сайтах). Причому рукописи статей можуть бути розміщенні у відкритих архівах як до подання рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання. Це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії, позитивно позначається на оперативності ознайомлення наукової спільноти з результатами Ваших досліджень і як наслідок на динаміці цитування вже опублікованої у журналі роботи. Детальніше про це: The Effect of Open Access.