Дуальний спостерігач як компенсатор неконтрольованих збурень
DOI:
https://doi.org/10.20535/1560-8956.20.2012.30708Ключові слова:
система керування, інваріантність, спостерігач стану, нулі, полюси, компенсуючий вплив, неконтрольована завадаАнотація
Робота присвячена використанню дуального спостерігача в адаптивних системах автоматичного керування. В статті описується ідея реалізації дуального спостерігача, як одного із нових методів реалізації задачі визначення керуючого впливу на об’єкт керування, щоб керована величина змінювалася відповідно заданої цілі та в залежності від дії зовнішнього збурення підтримувала задану точність. В роботі наводяться структурні схеми реалізовані на лабораторному стенді та результати експериментальних досліджень перехідних процесів, для систем у випадках класичного спостерігаючого пристрою та дуального спостерігаючого пристрою. Теоретичні та експериментальні дослідження показали високу ефективність запропонованих методів при значному спрощенні їх фізичної реалізації. При цьому знімається проблема корекції параметрів, як об’єкта керування так і регулятора, а сама система керування набуває властивостей інваріантності до впливу неконтрольованих завад у широкому діапазоні.
Посилання
Петров Б.Н. Принцип инвариантности и условия его применения при расчете линейных и нелинейных сисмем, Труды I Конгресса ИФАК, т. 1, 1960.
Тютюнник А.Г. Оптимальні і адаптивні системи автоматичного керування: Навчальний посібник. Житомир: ЖІТІ, 1998. – 512 с.
Шпіт С.В., Янцеловський С.Г., Ткаченко О.І. Системи автоматичного керування з еталоном – спостерігачем // Адаптивнісистеми автоматичного управління. -2008-№12(32).- с. 145 – 151.
Шпіт С.В., Семчишин А.В. Автономна багатомірна система керування з еталонами – спостерігачами // Адаптивнісистеми автоматичного управління. -2009 - №13(33).- с. .
Шпіт С.В. Дуальнийспостерігач в системах автоматичного керування // Адаптивнісистеми автоматичного управління. -2009 - №14(34).- с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у нашому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована нашим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у нашому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення рукопису роботи авторами в мережі Інтернет (наприклад, на arXiv.org або на особистих веб-сайтах). Причому рукописи статей можуть бути розміщенні у відкритих архівах як до подання рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання. Це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії, позитивно позначається на оперативності ознайомлення наукової спільноти з результатами Ваших досліджень і як наслідок на динаміці цитування вже опублікованої у журналі роботи. Детальніше про це: The Effect of Open Access.
