Аналіз ефективності функціонування головного серверу концепції «мережецентричної війни
DOI:
https://doi.org/10.20535/1560-8956.46.2025.323818Ключові слова:
комп’ютерні інформаційні системи, кольорові мережі Петрі, системи масового обслуговування, граф станів, розрахунок показників роботи сервераАнотація
Концепція «мережецентричної війни» виникла США наприкінці 1990-х років. По ній усі роди військ, засоби зв'язку та розвідки, зокрема БПЛА, об'єднуються в єдину інформаційну систему для постійного обміну інформацією. Інформаційна взаємодія має мету забезпечення взаємопов’язаних цілеспрямованих дій сил і засобів, направлених на виконання загальної та часткових задач як сумісних (міжвидових), так і окремих самостійних (видових) операцій, коли перед прийняттям рішення та в процесі його реалізації здійснюється оцінювання (уточнення) оперативно-тактичної обстановки та управління застосуванням угруповань військ (сил) та систем озброєння. Використання БПЛА є одним із найефективніших засобів отримання необхідної для цієї мети інформації. У даній статті запропоновано підхід до розв'язання задачі аналізу функціонування головного сервера концепції «мережецентричної війни» за допомогою побудови двох моделей його роботи, що доповнюють одна одну. Для аналізу та моделювання застосовані апарат марківських ланцюгів в системах масового обслуговування та розфарбовані мережі Петрі. Такий підхід пов'язаний з тим, що сервісно-орієнтовані інформаційні системи мають складну конфігурацію взаємодіючих компонентів, облік та аналіз характеристик яких у рамках однієї моделі дуже складний і часом недоцільний.
Бібл. 13, іл. 3
Посилання
Cebrowski A. K., Garstka J. J. Network-Centric Warfare: Its Origin and Future // U.S. Naval Institute Proceedings. — Annapolis (Maryland), 1998.
Кучеренко Ю.Ф. Головні ознаки ведення мережецентричних війн сучасності / Системи управління, навігації та зв’язку. 2011. No 1(17). с. 190-193.
Кучеренко Ю.Ф., Носик А.М., Камак Д.О., Возний О.О. Мережецентрична система управління і її вплив на бойові можливості міжвидового угруповання / Випробування та сертифікація, №1(3), 2024. – с.52-58. DOI: 10.37701/ts.03.2024.8
Березький О.М. Дослідження і проектування комп’ютерних систем та мереж: навч.посіб. / Березький О.М., Теслюк В.М., Дубчак Л.О., Мельник Г.М., Батько Ю.М. ‒ Тернопіль: ЗУНУ, 2022. ‒ 252 с.
Стеценко І.В. Формальний опис систем засобами Петрі-об’єктних моделей / Вісник НТУУ «КПІ» Інформатика, управління та обчислювальна техніка, №53, – с.75-81.
Стеценко І.В., Бойко О.В. Система імітаційного моделювання засобами сіток Петрі // Математичні машини і системи. – Київ, 2009. – №1. – с.117-124.
Dm. Zaitsev Functional Petri net // Universite Paris Paris-Dauphine. – Cahier N 224. – mars 2005. – P.1 -62.
Кузьмук В.В., А.М. Парнюк, Супруненко О.А. Класифікація мереж Петрі та приклади їх застосування для розв’язання прикладних задач / Східно-Європейський журнал передових технологій , 2(50), 2011. – с.40-43.
Конюшенко І. Г. Використання теорії масового обслуговування для моделювання і оцінки якості функціонування інформаційних систем / І. Г. Конюшенко // Системи обробки інформації. Вип. 3, 2011. – с. 100-102.
Win L. Application of Queuing Theory for Internet Server // Annual University Journal on Innovative Research and Products. 2019. Vol. 2 Issue. 1. pp.508-515.
Дехтярук М. Т. Імітаційне моделювання багатоканальних систем масового обслуговування / Проблеми інформатизації та управління, №2(26), 2009. – С.31-38. DOI: https://doi.org/10.18372/2073-4751.2.6976
Трунова О.В. Застосування апарату теорії неперервних марківських ланцюгів при визначенні зміни станів виробничих систем /Фізико-математична освіта, Науковий журнал, випуск №1(7), 2016. – С.167-176.
Boxma O. J., Syski R. Queueing Theory and Its Applications (Cwi Publisher: North-Holland, 1988. – 446p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у нашому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована нашим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у нашому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення рукопису роботи авторами в мережі Інтернет (наприклад, на arXiv.org або на особистих веб-сайтах). Причому рукописи статей можуть бути розміщенні у відкритих архівах як до подання рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання. Це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії, позитивно позначається на оперативності ознайомлення наукової спільноти з результатами Ваших досліджень і як наслідок на динаміці цитування вже опублікованої у журналі роботи. Детальніше про це: The Effect of Open Access.
