Трансформація методу класичного варіаційного числення для рішення задач з розривними керуваннями
DOI:
https://doi.org/10.20535/1560-8956.8.2005.37508Анотація
Запропоновано розширення методу класичного варіаційного числення та розв’язання задач як з неперервними, так і з розривними керуваннями. Для задач з розривними керуваннями у методику методу класичного варіаційного числення передбачено додатковий блок визначення оптимального керування із умови мінімуму функціонала Лагранжа, або функції Гамільтона. При запропонованому методі такі поняття як «принцип максимуму», «принцип мінімуму», «голкова варіація», «функція Понтрягіна», «система спряжених рівнянь» відпадають у зв’язку з їх непотрібністю.
Посилання
В.А.Бесекрский, Е.П.Попов Теория систем автоматического регулирования // Москва: Наука, 1972.-с. 768.
Алексеев В.М., Тихомиров В.М, Фомин С.В. Оптимальное управление // Москва: Наука, 1979.- с. 429.
Понтрягин Л.С., Болтянский В.Г., Гамкрелидзе Р.В., Мищенко Е.Ф. Математическая теория оптимальных процессов // Издательство 4-е, перераб. и доп., Москва: Наука, 1983.- с. 392.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у нашому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована нашим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у нашому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення рукопису роботи авторами в мережі Інтернет (наприклад, на arXiv.org або на особистих веб-сайтах). Причому рукописи статей можуть бути розміщенні у відкритих архівах як до подання рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання. Це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії, позитивно позначається на оперативності ознайомлення наукової спільноти з результатами Ваших досліджень і як наслідок на динаміці цитування вже опублікованої у журналі роботи. Детальніше про це: The Effect of Open Access.
